Колись давно, слухаючи лекцію Юлії Борисівни Гіппенрейтер, я почула таку думку: «Якщо не хочете грати з дитиною, не грайте, вашу самопожертву нікому не потрібно». Адже і правда так буває, що мама може тільки позіхати, дивлячись, як син перебирає свої машинки. Або тато, соромлячись, ховає очі під бейсболкою, гуляючи з донькою та її ляльками. Але що ж робити?
Просто сказати: «Ідіть відпочивати, дорогі батьки, повернетеся років через десять?». Ні, друзі мої дорогі, тоді вже діти вас у свої «ігри» не візьмуть! Так що давайте грати спільно, так, щоб було цікаво всім вам.
Чим же спільні ігри так важливі і чи можна без них обійтися? Давайте розбиратися.
1. Якщо ви займаєтесь будь-якою діяльністю з малюком у самому ранньому віці (до 6-8 місяців), то тим самим навчаєте його робити це самостійно. Як це правильно робити? Сідаємо поруч. Після цього показуємо “цінність” іграшки, наділяємо її цікавими властивостями. Потім припиняємо розповідати і просто сидимо поруч. Ще через 3-4 хвилини можна вже відійти на кілька кроків.
2. По мірі дорослішання дитини (після 1,6 – 2 років) алгоритм не змінюється. Не відмовляємо дитині в грі, але не перетворюємо себе на іграшку. Інакше батьки стають заручниками ігор. А адже вони мають право і на свої справи. А от вихідні дні – це відмінний час для ігор.
3. Для дітей старше трьох років пропонуйте насамперед активні: догонялки, квача, “резиночка” і багато чого ще родом з нашого з вами дитинства. Ігри, що розвивають або інтелектуальні: настільні, логічні, шахи і т. д. Тим більше, що в сучасному світі величезна кількість ігор, які цікаво грати і дітям, і дорослим. Дуже багато таких ігор випускає компанія Hasbro. Наприклад, активний «Твістер», який може підштовхнути маму задуматися про відвідування курсу йоги. Або розвиває логіку гра «Вгадай хто», яка змусить тата відволіктися від планшета і напружити свою фантазію. А також цікава детективна гра «Клуедо» або інтелектуальна «Тривиал Персьют».
Насправді, літо – ідеальний час для спільного дозвілля з дітьми. Дитяча психологія не дарма наполягає: частина цього часу витрачати на ігри, адже через них ви зможете дізнатися багато нового про своїх дітей і поспілкуватися в неформальній обстановці.
Гра дозволяє зняти бар’єри «поганого настрою і неправильного тону» які могли образити вас з ранку. Гра прибирає межі віку та іноді зайвої субординації між дітьми і батьками. Гра вчить дитину програвати, а це дуже корисно у віці від 3-10 років, коли бажання «бути першим» відключає у дітей здоровий глузд. А в грі то тато переміг, то син. Все тимчасово і всі рівні. Спробуйте ввести ритуал спільних ігор, як обов’язковий в своїй сім’ї. Адже на таку сесію достатньо й півгодини в день, а гарний настрій і добрі відносини в сім’ї не змусять себе довго чекати!
Посилання по темі:
Кращі ігри нашого дитинства, які ми втратили
