Запечені свинячі ребра.

20

Всім привіт.

На прохання савич ольги, принесла (подражнити її) запечені ребра.попросила чоловіка купити сала засолити… Купити… Тільки солити там, одне м’ясо… Крутила, крутила – та запекла на вихідні…

Рівненький шматочок попався, але з ребрами… Якщо їх зрізати, там і солити нічого … Ребра дрібні, шкурка м’яка… Так і просилася в духовку …натерла сіллю, чорним і червоним перцем, паприкою і копченою паприкою…напхала часнику побільше і в холодильник на ніч…

До обіду наступного дня загорнула в папір, потім у фольгу ( сама не знаю чому… Я фольгою не користуюся вже не знаю скільки років… Прінаровілась все робити в “рукаві”

Відправила в духовку на 1,5 години.

Все, готово.правда ще з годину в духовці лежало, але це для того, що б гарячим дочекалося їдців…

Кістки відпадали самі, а шкурка перетворилася на желе…

М’ясо не заморожувалося, тому соковитість бомбічна… Запах феєричний… Мені шкірку з усього шматка відразу хотілося здерти і м’яса не треба було б… Але мені так соромно було це зробити … Знаю, що вони теж мають право на таку вкусняшку…

Так, через годину запікання, я засунула другий деко з гарбузом… Про це в минулому пості писала .а, ще перевертала пару раз. Чесно скажу, що не збиралася… Просто не запам’ятала, де шкура… Зверху чи знизу… Щоб не присмажилася , а залишилося м’якою, їстівної….