Зона відчуження Чорнобиля

6-10-2020
Пожар в чернобыльской зоне отчуждения - к тушению привлекли 125 ...
 
 



Що потрібно для поїздки?

Поїхати самостійно в Чорнобильську зону не вийде. Планувати таку поїздку краще всього приблизно за 2 тижні. У тебе є два шляхи: звернутися безпосередньо в Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник або в турфірму. Перший варіант буде важким і обійдеться приблизно в два рази дорожче, тому легше поїхати з туром. Коштувати така одноденна поїздка буде приблизно $ 70. Після оплати потрібно буде приїхати в Гомель в призначений день своїм ходом, де тебе зустрінуть представники компанії. Також хочемо вам порекомендувати Real Chernobyl 

Оскільки білоруська частина зони знаходиться у прикордонній зоні, то для іноземців необхідно буде зробити спеціальний пропуск в органах прикордонної служби. Туристичні фірми займаються оформленням такого пропуску самостійно.

Тур в зону відчуження

При під’їзді до зони тебе зустрічає представник Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника, який і відповідає за поїздку по зоні. Також потрібно буде пересісти з автобуса фірми на транспорт, що надається заповідником.

Всього по зоні розроблені 2 маршруту, за яким возять туристів:

Маршрут №1: КПП «Бабчин», музей ПГРЭЗ, Бабчин, завод комбікормів, КПП «Майдан», село Дроньки, село Погонна, Красносілля, село Оревичи.

Маршрут №2: КПП «Бабчин», Бабчин, КПП «Радін», село Верхня Слобода, село Вигрібна Слобода, село Жердное, селище Сонячне, КПП «Глуховичи», місто Брагін.

Можна вибрати і суміщений маршрут, який включає в себе мікс з першого і другого. З компанією «Прип’ять-тур» можна відправитися в дводенний тур, або ж самостійно проїхатися спочатку по першому маршруту, а на наступний день (або за кілька днів) – з другого.

Ми вибрали варіант мікс, тому наш маршрут був наступним: КПП «Бабчин» – д. Бабчин – КПП «Майдан» – д. Дроньки – с. Погонна – д. Красносілля – пожежно-хімічна станція – переїзд до КПП «Брагін» – д. Пирки – КПП «Бабчин».

Першою нашою зупинкою був колишній тваринницький комплекс, який представляв із себе звичайні бетонні коробки, всередині яких нічого не було. При цьому здивувало те, скільки тут залишилося металу. У звичайних пострадянських закинутих будівлях метал відвозять в першу чергу, але видно, що білоруська частина Чорнобильської зони добре охороняється. Наступною нашою зупинкою був занедбаний завод по виробництву комбікормів в урочищі Майдан. Тут аналогічна ситуація – залишилися тільки стіни та вікна, але у виробничому корпусі можна також зустріти залишки обладнання.

Після цього вже починається найцікавіша частина подорожі – ми в’їжджаємо безпосередньо в 30-кілометрову зону відчуження і починаємо оглядати покинуті села. У селі Дроньки вже видно якісь об’єкти з минулого: у покинутій початковій школі ми знайшли дитячі рюкзаки, зошити, рахунки, велосипеди, в інших будинках залишилися ліжка, пічки, банки з-під огірків.