Для пацієнтів із гормоночутливим (HR+), HER2-негативним метастатичним раком молочної залози лікування часто починається з гормональної терапії в комбінації з інгібітором CDK 4/6. Однак, коли цей початковий підхід більше не працює, існує ряд варіантів другого рівня та багатообіцяючих методів продовження життя та покращення якості життя. Розуміння цих альтернатив — і того, як геномне тестування може допомогти визначити найкращий варіант — має вирішальне значення для ефективного лікування хвороби.
Коли варто розглянути можливість зміни лікування
Лікарі зазвичай рекомендують змінити терапію, коли рак починає рости, незважаючи на лікування, симптоми повертаються або результати сканування показують прогресування захворювання. Іншим важливим показником є наявність специфічних генних мутацій, таких як ESR1 або PIK3CA, які можуть вказувати на стійкість до поточної терапії.
Геномне тестування з використанням рідинної або тканинної біопсії має важливе значення. Рідинні біопсії (аналізи крові) виявляють ДНК раку, тоді як для біопсії тканини потрібен зразок безпосередньо з пухлини. Обидва надають інформацію про мутації, які можуть вплинути на рішення щодо лікування.
Ваш лікар також візьме до уваги ваші загальні цілі та переваги. Деякі засоби лікування приймаються перорально, тоді як інші потребують внутрішньовенного введення; різні препарати також мають різні профілі побічних ефектів. Вибір варіанту, який найкраще відповідає вашим індивідуальним потребам, є надзвичайно важливим.
Лікування другої лінії: цільовий підхід
Якщо початкове лікування не дає результатів, доступні кілька цілеспрямованих методів:
- Селективні деградатори естрогенових рецепторів (SERD): Ці препарати блокують рецептори естрогену на ракових клітинах, запобігаючи їхньому росту. Фулвестрант (Faslodex) є стандартним SERD, який вводиться шляхом ін’єкції. Новіші варіанти, елацестрант (Orserdu) та імлунестрант (Inluriyo), спеціально схвалені для пацієнтів із мутацією ESR1, яка зустрічається приблизно у 40% тих, у кого розвивається стійкість до гормональної терапії. Giredestrant ще не схвалено FDA, але показує багатообіцяючі результати в випробуваннях.
- Інгібітори PIK3CA: ** Близько 40% випадків раку молочної залози HR+/HER2- мають мутацію PIK3CA. Такі препарати, як алпелісиб (Vijoice), капівасертиб (Truqap) і інаволісіб (Itovebi), блокують білок, що виробляється цим геном, пригнічуючи ріст ракових клітин. Капівасертиб також ефективний проти мутацій AKT1 або PTEN. Примітка: інгібітори PIK3CA не рекомендуються пацієнтам з діабетом через потенційні побічні ефекти коливань рівня цукру в крові.
- Інгібітори mTOR: Для пацієнтів без мутацій ESR1 або PIK3CA життєздатним варіантом залишається еверолімус (Afinitor), часто в комбінації з фулвестрантом.
- Інгібітори PARP: Якщо присутні мутації BRCA1 або BRCA2, олапариб (Lynparza) або талазопариб (Talzenna) можуть бути ефективними. Ці препарати використовують нездатність ракових клітин відновлювати пошкодження ДНК, що призводить до їх загибелі.
Перспективні методи: імунотерапія та кон’югати антитіл і ліків
На додаток до цих усталених методів досліджуються нові стратегії:
- Кон’югати антитіл і ліків (ADC): Ці «біологічні ракети» доставляють хіміотерапію безпосередньо до ракових клітин. Фама-трастузумаб дерексутекан (Enhertu) схвалений для лікування раку молочної залози з низьким рівнем HER2, тоді як сацитузумаб говитекан (Trodelvy) і датопотамаб дерексутекан (Datroway) використовуються після неефективності гормональної терапії та хіміотерапії.
- Імунотерапія: хоча спочатку вона була неефективна проти раку молочної залози HR+/HER2-, дослідники вивчають комбінації з хіміотерапією, гормональною терапією або інгібіторами AKT для посилення атаки імунної системи на ракові клітини. Інгібітори PD-1/PD-L1, такі як пембролізумаб (Keytruda) і ниволумаб (Opdivo), знаходяться на стадії дослідження.
Клінічні випробування: доступ до передових практик
Участь у клінічному випробуванні може надати доступ до експериментальних методів лікування до того, як вони стануть широко доступними. Такі ресурси, як ClinicalTrials.gov, можуть допомогти вам знайти відповідні дослідження.
Рішення про те, що робити далі під час лікування, дуже індивідуальне. Геномне тестування, уподобання пацієнта та наявність клінічних випробувань відіграють важливу роль у визначенні найефективнішого курсу дій.
Останньою метою є продовження життя при збереженні якості життя. Розуміючи мінливий ландшафт лікування раку молочної залози, пацієнти та їхні лікарі можуть приймати обґрунтовані рішення.
